Справа про смерть ув’язненого у Хмельницькому СІЗО: новий розгляд у Верховному Суді

У червні 2026 року касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду України ухвалив рішення передати справу про смерть ув’язненого Андрія Данилюка до об’єднаної палати. Ця справа набула широкого резонансу у Хмельницькому та поза його межами. Андрій Данилюк помер у жовтні 2015 року після побиття у Хмельницькому слідчому ізоляторі.

Історія справи

Прокуратура повідомляла, що інцидент стався під час етапування засудженого до установи виконання покарань на Львівщині. За інформацією правозахисників, 21 жовтня 2015 року чоловік востаннє поспілкувався телефоном із дружиною. Розмова тривала менше хвилини і стала останнім контактом із рідними.

Обставини справи

Громадська організація «Захист в’язнів України» звертає увагу на обставини етапування засудженого. Зокрема, правозахисники наголошують, що замість підрозділів Національної гвардії, які зазвичай здійснюють конвоювання ув’язнених, до Хмельницького СІЗО прибули десятеро співробітників Замкової виправної колонії №58 з Ізяслава.

За версією слідства, саме ці працівники були останніми особами, під контролем яких перебував Андрій Данилюк перед смертю. Окрему увагу у справі привертають обставини, за яких чоловіка вивели з камери. За словами близьких та учасників судового процесу, засудженого не попереджали про майбутнє етапування.

Розгляд справи у Верховному Суді

Передача справи до об’єднаної палати означає продовження її розгляду, попри те, що з моменту трагедії минуло вже понад десять років. Рішення Верховного Суду сьогодні має особливе значення. Об’єднана палата збирається тоді, коли необхідно сформувати єдиний підхід до застосування закону або вирішити складне правове питання.

Часті запитання

Що означає передача справи до об’єднаної палати? Передача справи до об’єднаної палати означає, що Верховний Суд побачив у справі проблему, яка виходить далеко за межі одного кримінального провадження.

Хто був останнім, хто бачив Андрія Данилюка живим? За версією слідства, останніми особами, під контролем яких перебував Андрій Данилюк перед смертю, були співробітники Замкової виправної колонії №58 з Ізяслава.